володіти власністю (майном)

(1. prop.)

n юр. 1. власність; майно; маєток; a майновий; маєтковий; власний; 2. право власності

1. матеріальні (tangible assets) і нематеріальні активи (intangible assets), що належать кому-небудь із правом розпоряджатися, користуватися і володіти ними; 2. охоронювана державою, узаконена можливість розпоряджатися, користуватися, володіти матеріальними і нематеріальними активами

═════════■═════════

alien property іноземна власність; blocked property заморожена власність; city property міська власність; common property спільна власність; communal property спільне майно подружжя; community property громадська власність; cooperative property корпоративна власність; copyrighted property власність, забезпечена авторським правом; corporate property корпоративна власність • акціонерна власність; corporeal property матеріальна власність • фізична власність; damaged property пошкоджене майно; depreciable property майно, яке зношується; discarded property списане майно; external property закордонне майно; financial property власність у формі цінних паперів; fixed property нерухоме майно; foreign property закордонне майно; freehold property повна земельна власність • повноправна земельна власність; future property майбутня власність; government property державна власність; group property групова власність; immovable property нерухоме майно • нерухомість; income-yielding property доходна власність; incorporeal property нематеріальна власність; individual property особиста власність; industrial property промислова власність; insured property застраховане майно • застрахована власність; intangible property нематеріальні активи; intellectual property інтелектуальна власність; investment property інвестиційна власність; joint property спільна власність; leased property орендне майно; leasehold property орендована земельна власність; mortgaged property заставлене майно; movable property рухоме майно; municipal property муніципальна власність; partnership property майно товариства; personal property особиста власність; pledged property заставлене майно; private property приватна власність; public property громадська власність; real property нерухоме майно • нерухомість; rented property орендована власність; residential property житло; town property міська власність; unencumbered property незаставлене майно; wasting property власність з обмеженим терміном служби

═════════□═════════

appraisal of property оцінка вартості майна • оцінка вартості власності; property held in trust власність, передана довірчому фонду; property line межа власності; property management управління майном; property, plant and equipment основні засоби • земля, підприємство і обладнання • матеріальні активи; property right право власності; property trust власність/майно у трастовому управлінні; property tax податок на власність; registration of property реєстрація власності; to acquire property придбати нерухоме майно; to administer property керувати власністю; to buy property купувати/купити майно; to inherit property успадковувати/успадкувати власність; to insure property застраховувати/застрахувати майно; to own property володіти власністю; to register property реєструвати/зареєструвати майно; to rent property винаймати/винайняти майно • орендувати майно; to sell property продавати/продати майно; to surrender property майно • відмовлятися/відмовитися від майна

property²:: ownership:: proprietorship

* * *

- seisin in deed

1. ком. майно; маєтність; власність; статок; достатки; багатство; 2. маєток; 3. юр. юридична власність; речове право; право речового характеру; 4. спадщина; спадок; успадкування

1. сукупна власність у формі матеріальних і нематеріальних благ; 2. володіння земельною власністю або участь у земельній власності; 3. правовий статус власника щодо своєї власності; 4. власність, майно тощо, що залишаються після смерті власника

═════════■═════════

bankrupt's estate майно неспроможного боржника • майно банкрута; corporate estate майно підприємства • майно компанії; deceased estate майно покійника/ покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної) • маєток покійника/покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної); encumbered estate заставлений маєток • заставлена нерухомість; entailed estate заповідне майно; freehold estate безумовне право власності на нерухоме майно • фригольд; hereditary estate спадкове майно • спадщина • спадок • успадкування; joint estate спільне майно; leasehold estate орендований маєток • речове право орендаря; partnership estate майно товариства; personal estate особисте майно; residuary estate незаповідана частина спадщини • спадкове майно без боргів; separate estate відокремлене майно; settled estate закріплене майно; testamentary estate заповідане майно; trust estate майно, що передається на підставі довіреності; vested estate належне майно

═════════□═════════

estate at sufferance володіння за мовчазною згодою власника; estate at will нестрокова оренда • нестрокове орендне право; estate by the entirety подружня спільність майна; estate for life довічне володіння майном; estate in common спільне володіння в частках; estate in coparcenary спільне успадкування; estate in dower майно, яке переходить до вдови за правом довічного володіння; estate in entirety подружня спільність майна; estate in freehold право власності на нерухомість; estate in joint tenancy спільне право на нерухомість; estate in land право на нерухомість; estate in severalty самостійне незалежне майно; estate of inheritance земельна власність, яка переходить у спадщину; estate planning планування майна; estate subject to a conditional limitation обмежене за часом речове право; estate tail заповідне майно з обмеженою власністю; estate tax майновий податок; estate upon condition умовне право на нерухомість • умовно обмежене речове право

═════════◇═════════

маєток, маєтність < прасл. основи *majǫt, пов'язаної з *jьmeti — мати (ЕСУМ 3: 358); форма маетностей у значенні «земельне володіння» фіксується уже в 1430 р. (CCM 1: 570); майно < ст. сл. нмамь < прасл. *jьmati, *jьmamь — брати, мати (ЕСУМ 3:414)

1) володіння (нерухомим майном)

2) ділянка (сад, парк), що прилягає до будинку

3) власність; нерухоме майно

4) маєток, маєтності

5) територія, підвладна королю (державі)

6) поле діяльності, галузь застосування; сфера

* * *

n; спец.

1) володіння ( нерухомістю)

2) ділянка, що прилягає до будинку

3) icт. власність; нерухоме майно; земельні володіння

4) територія, підвладна королеві або державі поле діяльності; область застосування; галузь